Український ринок розподіленої, сонячної, вітрової, біоенергетики і установок зберігання енергії динамічно розвивається завдяки нагальній потребі у заміщенні зруйнованих об’єктів та тренду підвищення автономності енергозабезпечення, великій пропозиції енергетичного обладнання вітчизняного і зарубіжного походження та розвинутому сектору надавачів послуг від часткового монтажу до виконання проєктів під ключ.
Драйверами нових проєктів є переважно вітчизняний бізнес та іноземні компанії з активами й досвідом роботи в Україні. Також енергетичний ринок розвивається завдяки проєктам міжнародної допомоги, фінансованим окремими національними урядами. Тендерні закупівлі для таких проєктів часто орієнтовані на придбання європейського обладнання. Очікуване розширення робіт з відбудови та відновлення, збільшує інтерес до європейського обладнання і співпраці з компаніями із ЄС.
В основі стратегії відбудови української енергетики закладені цілі та зобов’язання курсу на членство в ЄС, декарбонізації та сталого розвитку, що підкріплені низкою документів, зокрема, Енергетичною стратегію України до 2050 р., Планом дій з енергетики та клімату до 2030 р. і Стратегією розвитку розподіленої генерації до 2035 р. Український уряд також ухвалив податкові пільги на імпорт енергетичного обладнання до 2029 р. для стимулювання інвестицій у будівництво нових об’єктів енергетики.
Потреби в генерації
Україна потребуватиме, відповідно до оцінок оператора системи передачі ПрАТ НЕК «Укренерго» приблизно 9,5 ГВт нової генерації у найближчі роки. При цьому акцент має бути на високоманевровій газовій генерації, когенераційних електростанціях на біомасі, установках зберігання електроенергії та відновлюваній енергії. Забезпечити будівництво таких потужностей можливо лише за умови об’єднання спроможностей держави та бізнесу.
Розподілена генерація
Сукупно попит на розподілену генерацію в Україні до 2027 р. оцінюють на рівні 4 ГВт. Після опалювального сезону 2025/2026 рр. він може ще збільшитися.
Україна отримала від держав-партнерів значну кількість когенераційних установок і потужних генераторів, а також іншого енергетичного обладнання, однак залишається значна потреба в проєктах із їх підключення та подальшої експлуатації. Уряд та місцеві органи влади потребуватимуть партнерів для підключення отриманих генераційних потужностей до енергетичної інфраструктури, а також інвесторів, готових пропонувати комплексні проєкти під ключ із подальшою їх експлуатацією та наданням послуг електро- і теплопостачання.
Такі об’єкти можуть будуватися на місці знищених або пошкоджених об’єктів енергетики і мати переваги вже наявного підключення до енергетичної інфраструктури та гарантованих споживачів. Додатковою перевагою для інвесторів у об’єкти керованої генерації може бути участь у ринку допоміжних послуг, де замовником виступатиме ПрАТ НЕК «Укренерго».
Український бізнес також буде великим замовником комплексних проєктів з енерго- і теплозабезпечення за рахунок технологій розподіленої генерації. При цьому йдеться як про проєкти газової когенерації, так і про комбінації ВДЕ+УЗЕ та біомаси.
Вітрова енергетика
За підсумками 2025 р. в Україні було збудовано 324 МВт нової потужності вітрових електростанцій. У 2026 р. очікується зростання частки вітрової енергетики в Україні завдяки введенню в експлуатацію нових вітропарків. При цьому вітчизняні та іноземні інвестори продовжують вкладати кошти у нові проєкти без «зелених аукціонів» і гарантованого викупу виробленої електроенергії. Технічні умови на підключення мають потенційно 4,5 ГВт проєктів ВЕС в Україні, частина з яких шукає партнерів та інвесторів для реалізації.
У другій половині 2026 р. очікується запуск у роботу спеціального механізму зниження ризиків для проєктів ВДЕ – Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism (URMM або RAMP UP). Він має покращити доступ до банківського кредитування для проєктів ВДЕ в Україні шляхом гарантування цінового порогу продажу електроенергії та підвищення прогнозованості доходів інвестора.
Установки зберігання електронергії
Аукціони ПрАТ НЕК «Укренерго» стали важливим драйвером розвитку установок зберігання електроенергії (УЗЕ) як окремого сегменту енергетичного ринку України у 2025 р. Загальний обсяг приєднаних до мережі потужностей УЗЕ оцінюється на рівні 400 МВт. Для балансування енергетичної системи Україна потребує приблизно 2 ГВт УЗЕ як надавачів допоміжних послуг. Крім цього, проєкти УЗЕ можуть працювати на вільному оптовому ринку електроенергії, використовуючи значні коливання цін між піковими та позапіковими годинами споживання.
Комерційні та приватні споживачі в Україні також активно купують УЗЕ різної потужності для забезпечення стабільності енергопостачання та скорочення витрат на купівлю електроенергії. Даний сегмент ринку залишається висококонкурентним через значну кількість обладнання з Китаю, однак із стабільним попитом у майбутньому. Особливо затребуваними стають системи моніторингу та автоматичного керування роботою УЗЕ, а також системи для створення комбінованих систем із СЕС.
Сонячна енергетика
Україна збільшила потужності сонячної генерації приблизно на 1,5 ГВт у 2025 р. Основними напрямками стали комерційні СЕС у поєднанні з УЗЕ для виробничих підприємств, великих торговельних і логістичних центрів, об’єктів комунального господарства та соціальної інфраструктури.
У 2026 р. очікується подальше зростання попиту, перш за все на комбіновані системи СЕС+УЗЕ для промисловості та бізнесу, орієнтовно на 1,5 ГВт сонячної генерації та до 3 ГВт УЗЕ.
Біоенергетика
Даний сектор стає для України важливим внутрішнім ресурсом для підвищення енергетичної безпеки і стійкості, а також для децентралізації виробництва електроенергії та тепла. Він також є перспективним напрямом диверсифікації бізнесу та розширення експорту товарів із високою доданою вартістю.
У найближчі роки бізнес, місцеві органи влади і приватні домогосподарства створюватимуть значний попит на обладнання, здатне працювати на біомасі та гарантувати електро- і теплопостачання. Це створює перспективи для започаткування взаємовигідного партнерства між потенційними постачальниками обладнання і операторами таких об’єктів, а також постачальниками сировини і споживачами електроенергії.
В Україні ринок біометану починає розвиватися завдяки сумісним з ЄС стандартам сертифікації та якості, можливості експортувати на європейський ринок та відпрацьованим процедурам приєднання до газових мереж. Наразі перші біометанові об’єкти реалізують великі вітчизняні аграрні підприємства. Разом з тим, залишається значний потенціал для нових проєктів, від модернізації діючих біогазових установок до будівництва повноцінних біометанових заводів.
В Україні є достатньо сировини для виробництва біометану з сільськогосподарських та органічних відходів. Загальний потенціал становить до 1 млрд м³ у 2030 році та до 21,8 млрд м³ у 2050 році.
Гідроенергетика
Компанія ПрАТ «Укргідроенерго» планує проводити масштабне відновлення та розбудову гідрогенеруючих потужностей на території України, включаючи модернізацію існуючих ГЕС і будівництво нових об’єктів малої потужності з незначним впливом на довкілля. Україна має значний потенціал розвитку малої гідроенергетики на близько 20 тис. малих річок, особливо у західній частині держави. Розробка і впровадження проєктів ГЕС з дотриманням екологічних норм, виконанням комплексної оцінки впливу на довкілля та у співпраці з місцевими громадами має значні перспективи.
Існуючі стимули і програми підтримки
Нові об’єкти генерації будуються в Україні переважно за рахунок залучених та власних коштів бізнесу і приватних споживачів, а також за підтримки міжнародних партнерів України. Найбільш дієвим інструментом державної підтримки є тимчасове запровадження пільгових умов імпорту енергетичного обладнання до 2029 р.
Девелопмент нових промислових об’єктів енергетики відбувається з урахуванням подальшої роботи на вільному оптовому ринку без спеціальних державних інструментів підтримки. У другій половині 2026 р. очікується проведення зелених аукціонів з використанням ринкової премії як стимулу для інвесторів.
Запроваджується внутрішній ринок реалізації гарантій походження електроенергії та біометану з перспективою їх інтеграції в європейські реєстри.
Інвестори у ВДЕ також можуть укладати прямі комерційні договори зі споживачами з фіксованою ціною на тривалий період або продавати вироблену електроенергію на вільному ринку. Новими напрямками для бізнесу можуть стати реалізація проєктів ВДЕ+УЗЕ для активних споживачів, а також комплексних енергетичних проєктів для територіальних громад.
На середньострокову перспективу варто очікувати лібералізації умов роботи на енергетичному ринку та приватизації державних енергетичних підприємств у сегментах генерації, передачі та розподілу енергоресурсів.
Фінансові інструменти для енергетики станом на 2026 р.
Основою фінансової стійкості України залишається допомога, яку забезпечують ЄС, США, члени G7 та інші партнери через кредитні ресурси і грантову підтримку. Значна частина фінансових ресурсів спрямовується на підтримку енергетичного сектору, який є однією із основних цілей російських масованих атак, починаючи з 2022 р.
Для сприяння інвестиціям в Україну діє спеціальна ініціатива ЄС – Ukraine Investment Framework, в рамках якої передбачені кредитні гарантії на €7,8 млрд, переважно для зниження ризиків для міжнародних фінансових організацій та організацій фінансування розвитку, які надають кредити бізнесу та українським банкам. Ще €1,5 млрд складе змішане фінансування, включно із грантовою підтримкою для зниження навантаження на позичальників. Під час Ukraine Recovery Conference у Римі, в липні 2025 р., було оголошено про підписання угод щодо €1,5 млрд кредитних гарантій та €580 млн змішаного фінансування.
Як міжнародні фінансові інституції, так і українські банки зможуть поєднувати різні програми підтримки, щоб зробити кредитні кошти доступними для якомога ширшого кола позичальників.
Міжнародні фінансові інституції надають найбільші обсяги коштів для прямої і опосередкованої підтримки енергетичних проєктів на території України. ЄБРР, ЄІБ, KfW, Міжнародна фінансова корпорація підтримують проєкти обсягом понад $10 млн, як правило, крупного іноземного та вітчизняного бізнесу, і водночас є джерелом фінансових ресурсів для кредитних програм державних і приватних банків України.
Фінансові установи розвитку (Swedfund, Norfund, IFU, Proparco, BII, JBIC) є партнерами для іноземного та українського середнього бізнесу й готові кредитувати проєкти обсягом $3–$10 млн, а також підтримувати програми позик українського банківського сектору.
Державні та деякі приватні банки України пропонують переважно українському середньому і малому бізнесу кредитування у розмірі до $3 млн. із нижчими за ринкові відсотковими ставками завдяки державним програмам підтримки Фонду розвитку підприємництва, що також частково фінансуються через міжнародну фінансову допомогу.
Для підтримки бізнесу Україна також створила програму компенсації енергетичного обладнання українського виробництва у співпраці з уповноваженими банками та запустила спеціальний інвестиційний портал, через який можна отримати інформацію про наявні інструменти кредитування й грантової підтримки.
Детальнішу інформацію про різні можливості залучення фінансової допомоги для реалізації енергетичних проєктів можна отримати в посібнику для підприємців від Міністерства економіки України та KSE.